На даній сторінці ви можете дізнатися, коли у 2023 році відзначається Вхід Господній в Єрусалим або, як його ще називають, Вербна неділя. Знати дату святкування Вербної неділі необхідно тим, хто хоче привітати своїх родичів, друзів або просто знайомих; для того, щоб підготуватися до Великодня, яка настане через тиждень. Тут представлена інформація про дату святкування Вербної неділі у 2023 році в католицизмі і православ’ї.
Вербна неділя являє собою християнське свято, яке випадає на останню неділю перед настанням паски. Свято відзначається на честь тріумфального повернення Ісуса в Єрусалим, про який йдеться в кожному з варіантів тлумачення Євангелія.
На думку єпископальної, католицької та ефіопської православної церкви, в цей день необхідно провести не просто богослужіння, а хід віруючих, які тримають в руках гілки верби, якими була встелена шлях Ісуса, який потрапив в Єрусалим. Варто також відзначити, що в багатьох країнах відсутня верба, яка може бути замінена на гілки оливи, верби та інших дерев. Існує велика кількість найменувань даного свята, однак, на території України використовується тільки термін вербна неділю.
Дата святкування Вербної неділі у 2023 році
Отже, у 2023 році Вхід Господній в Єрусалим (Вербна неділя) у православних християн відзначається 16 квітня. Дата святкування залежить від дати Великодня.
Великі церковні перехідні свята 2023 року: дати
- Найбільшим православним святом для вірян з нефіксованою датою є Великдень. 2023 року він припадає на 16 квітня.
- За сім днів до Великодня Церква святкує Вербну неділю, яку ще називають Входом Господнім до Єрусалима. 2023 року вона припадає на 9 квітня.
- 2023 року Вознесіння віряни святкуватимуть 25 травня.
- А ось свято Трійці (П’ятидесятниця) припадає 2023 року на 4 червня.
- У православних християн Великий піст 2023 року триватиме від 27 лютого до 15 квітня.
Що таке вербна неділя?
Вхід Господній в Єрусалим або вербна неділю – християнське свято, що відзначається в неділю ( «тиждень»), що передує Великодню, тобто в шосту неділю Великого посту, рівно за тиждень до Великодня. Присвячений урочистого в’їзду Ісуса Христа в Єрусалим, описаного в усіх чотирьох Євангеліях. У православ’ї входить до числа дванадесятих свят. Однак в православному календарі Вхід Господній в Єрусалим формально не має передсвята, на відміну від інших двунадесятих свят, хоча Лазарева субота напередодні може розглядатися як предпразднство, і зовсім не має віддання свята, так як за ним відразу слід Страсна седмиця.
В писанні сказано, що Ісус в’їжджав верхом на віслюкові до Єрусалима, де його зустрічав народ, вважаючи на дорогу одяг і пальмові гілки з вигуками: «Осанна Синові Давида! Благословен, Хто йде в ім’я Господнє! Осанна в вишніх! » (Мф. 21: 9).
Це свято має декілька назв – Тиждень Квітна, Вербна неділя, Пальмова неділя (грец. Κυριακή των Βαΐων, церк.-слав. Недѣля Ваїй, лат. Dominica in Palmis de passione Domini). У богослужбових книгах також іноді називається Тижнем Квітконосні, а в просторіччі – Вербною неділею. Також цей день іноді називають Вербніцей, Квітним, Цвітним, Шутьковим і Бечковим неділею. Це пов’язано з тим, що пальмові гілки в країнах з холодним кліматом замінювали на верби (пор. Болг. Вр’бніца, біл. Вербніца, укр. Вербна неділя, літ. Verbų sekmadienis). Перша згадка про використання верби в богослужінні знаходять в Ізборнику Святослава.
Напередодні свята Входу Господнього в Єрусалим (Вербної неділі), суботнім вечором, віруючі люди несуть до церкви квіти і гілочки верби, щоб освятити їх. Вони вірять, що освячена верба має велику захисну силу.
Традиції святкування і прикмети
Вербна неділю не має на увазі пишного застілля – свято завжди випадає на Великий піст. У Вербну неділю, згідно зі статутом, дозволяється риба.
Головною традицією свята є освячення гілочок верби. Раніше, перш ніж принести верби до церкви, їх прикрашали кольоровими нитками, пір’ям, квітами з паперу або тканини. Освячені гілки ставлять поруч з іконами і зберігають до наступного року.
За старих часів був звичай злегка ударяти один одного вербою. Молодь в ніч з суботи на неділю обходила будинки з піснями і, увійшовши в хату, злегка била гілками верби сплячих. Ця традиція в різних видах поширена у багатьох слов’янських народів, наприклад у білорусів, поляків і чехів. Биття відбувається зазвичай вранці, після освячення верби, у церкві або біля будинку. Також гілочками верби виганяли худобу.
Як і на багато інших свят, по погоді на Вербну неділю судили про майбутню літо: якщо перед Вербною неділею з’явилося багато сережок верби (розпустилися бруньки), то весь рік буде врожайним і багатим на хороші події. Будь-які роботи в цей день вважалися небажаними.
Гілки верби зберігали весь рік – до наступної Вербної неділі. При цьому освячену вербу можна було викидати. Напередодні нового свята вербу спалювали або викидали в струмок.