Удобрення озимої пшениці

Удобрення озимої пшениці

a387fba63ce5534e0a3d7d96c5bef75d Удобрення озимої пшениціОзима пшениця – одна з найвибагливіших до родючості ґрунтів зернових культур і позитивно реагує на внесення добрив. Добрива сприяють економному використанню ґрунтової вологи, покращує зимостійкість, сприяють збереженню та поліпшенню родючості грунту, підвищують урожай зерна та його якість. Позитивний вплив добрив на врожайність пшениці пояснюється тим, що у ґрунті поживні речовини містяться у труднорастворимой формі і з-за недостатньої фізіологічної активності кореневої системи недоступні рослинам.

Для пшениці застосовують органічні і мінеральні добрива.

Органічні добрива під пшеницю вносять лише на тих ґрунтах, вміст гумусу в яких не перевищує 2%. На родючих ґрунтах органічні добрива вносять під попередників. Застосовують гній, як правило, при вирощуванні озимої пшениці по чистому або зайнятому пару.

На чорноземних ґрунтах під пшеницю вносять 20-25 т/га, на дерново-підзолистих, сірих опідзолених ґрунтах і на схилах – 30-35 т/га органічних добрив під основний обробіток ґрунту. Вносять гній і відразу заорюють.

У зоні достатнього зволоження на бідних піщаних ґрунтах велике значення мають сидеральні добрива. У поєднанні з фосфорно-калійними добривами сидерати часто ефективніше органіки.

Норми внесення добрив під пшеницю

Норми мінеральних добрив розраховують з урахуванням потреби елементів живлення на формування запланованої врожайності і запасів елементів живлення в грунті.

Норми внесення мінеральних добрив під пшеницю наступні: на підзолистих ґрунтах Полісся – 8-10 ц/га, вилужених і потужних чорноземах Лісостепу – 6,5-8, на звичайних і південних чорноземах Степу – 3-5 ц/га і ефективність їх багато в чому залежить від вологозабезпеченості. Особливе значення для пшениці мають азотні добрива. При достатній кількості азоту рослини добре кущаться, утворюють щільний колос з високою масою 1000 зерен. Однак, разом з тим, як недолік, так і надмірна його кількість негативно впливає на розвиток рослин та врожайність. Особливо шкідливо надмірне харчування азотом, при якому рослини восени переростають і втрачають морозо – і зимостійкість. У таких посівах падає продуктивність фотосинтезу від надмірного загущення і взаимозатенения, рослини сильніше уражуються хворобами, урожайність їх знижується.
За даними науково-дослідним установам на дерново-підзолистих грунтах Полісся слід вносити мінеральні добрива в нормі 90-120 кг/га азоту, фосфору і калію на чорноземах Лісостепу – 60-90 кг/га. Середніми нормами добрив при інтенсивній технології вважаються для озимої пшениці 90-120 кг/га азоту, фосфору і калію. Вони можуть збільшуватись чи зменшуватись в залежності від родючості ґрунту, попередника, зони вирощування пшениці, сорту та багатьох інших причин.

Система використання мінеральних добрив передбачає внесення їх під основний обробіток ґрунту, в рядки при сівбі та при вегетаційних підживлень.

Всю норму фосфорно-калійних добрив, за винятком 10кг/га фосфору у формі гранульованого суперфосфату, що вноситься під час посіву озимої пшениці, краще вносити до посіву під основний обробіток ґрунту. Якщо частина фосфорно-калійних добрив не була використана в основне удобрення, їх вносять в осіннє підживлення врозкид або рано навесні прикореневим способом.

Як і під тритикале азотні добрива вносять у кілька термінів за фазами та етапами органогенезу. Частина азоту в аміачній формі (близько 30 кг/га) на бідних ґрунтах та після непарових попередників вносять під передпосівну культивацію. Ранньовесняні підживлення азотом у фазі кущення (II етап органогенезу) збільшують густоту стеблостою, висоту і продуктивність рослин і майже не впливають на якість зерна. Норма внесення азоту 30-45 кг/га або 30-35% повної розрахункової норми. Разом з тим треба мати на увазі, що посіви, які добре перезимували і раскустились підживлювати рано навесні не слід, оскільки це викликає додаткове кущіння, що сприяє непродуктивному використанню води, поживних речовин, утворення підгону, а пізніше вилягання посівів.

На початку трубкування (IV етап органогенезу) вносять 50% повної норми азоту (60-80 кг). Це підживлення проводять і на посівах, які перший раз по мерзлоталому ґрунті не підживлювалися. Проведення підживлення пшениці в цей період розвитку рослин покращує озерненість колосу, підвищує врожай і якість зерна, не збільшуючи виходу соломи. Вносять аміачну селітру поверхневим способом за технологічним шляхах.

Третю підгодівлю проводять під час колосіння-цвітіння (VIII-IX етапи органогенезу) дозою азоту 30-40 кг/га (20% норми). Ефективність цієї підгодівлі краще виявляється в зоні достатнього зволоження і в роки з вологою погодою.

На бідних ґрунтах та після стерньових попередників рекомендується вносити азот в амонієвої формі, який менше вимивається. У Степовій зоні для поліпшення якості зерна при його формуванні та наливанні, проводять позакореневе підживлення водним розчином карбаміду, який підвищує вміст білка в зерні на 0,5-1,5%, сирої клейковини – на 1,5-3%. Ефективно також обприскування посівів рідкими комплексними добривами.

Оцініть статтю
Довідник корисних порад