Дієта при підвищеній кислотності шлунка

b82d04b1ae83c8a04c59fd68400e82a4 Дієта при підвищеній кислотності шлунка

Гастрит – це хронічне захворювання, яке супроводжується пошкодженням слизової оболонки шлунка в результаті різних подразнюючих факторів. На думку багатьох науковців і практичних лікарів, які займаються даним питанням, у більшості випадків причиною виникнення даної патології є зловживання спеціями (особливо гострими). Потім йдуть функціональні порушення, пов’язані з недостатнім виробленням слизу як захисного фактора шлунка від дратівної дії шлункового соку, і, нарешті, наявність бактерії хелікобактер пілорі (Helicobacter pylori), яка дуже любить підвищену кислотність шлункового соку.

Які продукти рекомендовані для боротьби з захворюванням?

Прийнято призначати дієту № 1а (при гострих гастритах в перші дні захворювання і загострення хронічних гастритів з нормальною або підвищеною кислотністю шлункового соку) і № 1 (при гострих гастритах в стадії ремісії – 1 місяць, і хронічних гастритах).

Дієта № 1а містить: білків – 80-90 г/добу, жиру – 80-90 г/добу, вуглеводів – 200 г/добу (400 г овочів). Калорійність – 1860-2000 ккал/добу, солі – 7 г/добу.

Дієта № 1 збалансована так: білків – 100 р/добу, жирів – 100 р/добу, вуглеводів – 400-450 г/добу (800 г овочів). Калорійність – 2930-3130 ккал/добу, солі – 10 г/добу.

У цей період, як не дивно, можна вживати продукти, які підвищують кислотність шлункового соку. До них відносяться:

  • м’ясо,
  • риба,
  • крупи,
  • яйця,
  • цільнозернові макарони, хліб.

Важливо нейтралізувати їх дію, вживаючи їх в один прийом з продуктами, які знижують кислотність шлункового соку. Це такі продукти:

  • молоко і молочні продукти,
  • овочі,
  • фрукти і ягоди.

Наприклад, перед вживанням м’ясних страв бажано їсти салати зі свіжих овочів (у період ремісії), або в тушкованому вигляді (у стадії загострення), або випити свіжовичавлений сік, розведений мінеральною негазованою водою.

У сполучуваності продуктів харчування існують важливі нюанси, які слід враховувати всім хворим гастритом. Так, при виготовленні м’ясного фаршу не слід додавати яйце, т. к. білок, який входить до складу яйця (авідін), блокує всмоктуваність заліза, що знаходиться в м’ясі (залізо з нього всмоктується в обсязі 24 % в організмі, а залізо, яке міститься в рослинних джерелах заліза, – лише 7 %).

Для повного розщеплення білка в шлунку необхідно підтримувати кисле середовище шлункового соку, оскільки лише при такій кислотності стимулюється вироблення обкладочными клітинами пепсину, який бере участь у розщепленні білків.

Для підтримки потрібної кислотності важливо дотримуватися такі правила. Перші страви бажано варити без додавання м’ясних компонентів, тобто овочеві супи. Овочі рекомендується піддавати термічній обробці. У сирому вигляді можна вживати салати (при дієті № 1) на подобу «Грецького» або «Шопского», тобто помідори (без шкірки, оскільки в ній міститься гепатотоксична речовина – лектин), огірки (теж без шкірки, оскільки в ній присутня гепатотоксична речовина – кукурбитацин), жовтий або червоний болгарський перець солодкий, краще додавати в салат адигейський сир або інший аналогічний плюс маслини (оливки). І салат заправити десертною ложкою оливкової олії першого віджиму. Через 0,5–1 години, коли відновиться кислотність шлункового соку, можна з’їсти м’ясне блюдо (фрикадельки, котлети, бризол, відварну курячу грудку і ін. – при дієті № 1). При дієті № 1а всі страви готуються у вигляді напіврідких сумішей.

В незмінній кількості в дієті при підвищеній кислотності шлункового соку застосовуються рослинні олії (оливкова олія першого віджиму або кукурудзяна олія) – 25-30 мл на добу в якості добавок до основних страв. Рослинні масла не рекомендується піддавати термічній обробці, оскільки при нагріванні в олії утворюється оліфа (технічне масло), яка в нашому організмі осідає на судинної стінки і призводить до патологічних станів серцево-судинної системи. До того ж таке масло є токсичним для печінки, руйнує її клітини. Бажано його додавати у страви на ніч, т. к. в нічний період ефективно проходить природне зондування печінки і виділення жовчі з жовчного міхура.

При дієтах № 1 і 1а вершкового масла рекомендується вживати не більше 10 г на добу 82,5 % жирності. Фрукти рекомендовані у вигляді свіжих соків, попередньо розведених мінеральною негазованою водою. В зелені бажано використовувати тільки білі частини рослин, т. к. в зелених частинах міститься хлорофіл – речовину, що блокує цитохромоксидази (Р450 і Р448), які є антитоксичні і антиканцерогенними ферментними системами в нашому організмі.

Каші (вівсянка, гречана, рисова, ячмінна) краще всього використовувати на сніданок у поєднанні з фруктово-ягідними компонентами або з білковим суфле (омлетом). У вечірній час можна їсти рибні страви (з морської відвареної або тушкованої риби). На ніч слід випивати 150 мл 1 % жирності біо-кефір або йогурт домашнього приготування, заправленого 1 ч. л. оливкової олії першого холодного віджиму.

Режим харчування

Рекомендується дробове, 5-7-разове харчування з інтервалом між прийомами їжі не більше 2-2,5 годин і з останнім прийомом їжі, за 1-2 години до сну.

Гастрит, у т. ч. хронічний, з підвищеною або зниженою кислотністю – досить поширене захворювання, причому у осіб різного віку. Щоб знизити ризик виникнення цієї неприємної хвороби, важливо з раннього дитинства займатися її профілактикою. Дорослим важливо привчати дитину до правильного способу життя, а головне, до правильного харчування. Найбільш простий спосіб: харчуватися регулярно, різноманітно і використовувати прянощі природного походження (петрушка, селера, кріп, м’ята, кінза, базилік та ін.), уникаючи гострих спецій. Що ж стосується гастритів з підвищеною кислотністю, треба вчасно визначити характер захворювання і регулювати кислотність шлункового соку продуктами, які знижують її, і правильно готувати їжу для себе і своїх близьких.

Оцініть статтю
Довідник корисних порад