Основні симптоми інсулінорезистентності та рекомендації фахівців

4a2e242552e0d9fd438f1e13df9db24c Основні симптоми інсулінорезистентності та рекомендації фахівцівІнсулін є одним з найважливіших гормонів, який виробляється підшлунковою залозою. Цей гормон бере участь у метаболізмі, контролює використання енергії, яку отримує людина при щоденному харчуванні. Надійшли в харчовий тракт вуглеводи перетворюються при процесі розщеплення в глюкозу і потрапляють в кровоносну систему. Саме інсулін допомагає поглинати глюкозу і використовувати цей фермент в якості основного джерела енергетичної підживлення.

Вплив інсуліну на рівень глюкози

Після прийому їжі рівень глюкози значно підвищується за активної роботи підшлункової залози, яка допомагає інсуліну потрапити в кровоносну систему. Вивільняючись, він разом з глюкозою починає впливати на клітини організму.

Інсулін допомагає:

  • Ефективно поглинати необхідну глюкозу жирових і м’язових клітин, а також печінки.
  • Запасається глікоген для м’язів і печінки.
  • Знижувати рівень глюкози, так як відбувається зниження вироблення цього ферменту в печінці.
  • Читайте також: Як лікувати діабетичну ангиопатию нижніх кінцівок

    Вищеперелічені функції перестають діяти при інсулінорезистентності.

    Що таке інсулінорезистентність

    Це поняття означає захворювання, при якому людський організм стає нечутливим до сприйняття інсуліну. Простими словами можна сказати: термін «інсулінорезистентності» означає, що інсулін не може впоратися повною мірою з вивільненням цукру в кровоносну систему. У підсумку цукрознижувальну дію гормону в значній мірі погіршується.

    При інсулінорезистентності порушується обмін речовин, внаслідок цього в людини можуть розвиватися такі захворювання:

    • цукровий діабет;
    • ожиріння;
    • атеросклероз;
    • серцеві захворювання.

    При виявленні інсулінорезистентності прохідність кровоносних судин у значній мірі знижується. Вони звужуються, так як в організмі починають активно розвиватися клітини ендотелію. Вони приєднуються до внутрішньої частини кровоносних судин, внаслідок цього, їх просвіт починає стрімко зменшуватися, що призводить до атеросклерозу і утворенню тромбів в кровоносній системі.

    Які чинники можуть викликати дефект

    Є кілька причин виникнення інсулінорезистентності. Якими б вони не були, кожна завжди веде до порушення функцій клітин крові відносно реакції на гормон. Основні причини такі:

    • незбалансоване харчування, малорухомий спосіб життя. Якщо людина щодня вживає в їжу надмірна кількість вуглеводів, його постійна робота передбачає сидяче положення, він не виділяє час для фізичних занять, то це може призвести до головного симптому захворювання – ожиріння;
    • генетичні порушення. Погіршується обмін речовин при генетичному дефект, який зачіпає інсулінові рецептори людського організму;
    • порушення імунної системи. При імунних порушеннях в організмі починають утворюватися антитіла, які негативно впливають на дію гормону інсуліну. У підсумку питання інсулінорезистентності впирається тільки в строк;
    • ендокринні патології. Певні види гормонів у великій кількості також можуть викликати порушення обміну речовин і подальше прогресію захворювання, так як вони виконують роль антагоніста відносно гормону інсуліну;
    • нові пухлини. Освіти, починають стрімко розвиватися, можуть викликати початок захворювання, так як стають перешкодою для проникнення інсуліну в кровоносну систему людського організму.

    Читайте також: Користь і шкоду вживання Ізомальт

    Симптоми при інсулінорезистентності

    Симптоми при інсулінорезистентності можуть бути виявлені при здачі аналізів і підтвердженні діагнозу – синдрому метаболічного типу. Вони такі:

    • збільшення області талії, точніше, ожиріння цієї ділянки тіла;
    • підвищений кровоносне тиск;
    • виявлення холестерину і тригліцеридів в аналізах крові;
    • виявлений білок в сечі, зданої на аналізи.

    Основний, яскраво виражений симптом, який можна побачити самостійно, – ожиріння. Набагато рідше трапляється така ситуація: пацієнт не страждає від підвищеного тиску, ожиріння у нього не виявлено, а ось здані аналізи вказують на те, що холестерин і жири знаходяться не в нормі.

    Варто також зазначити, що при інсулінорезистентності виявити симптоми досить проблематично, якщо мова йде про здачу звичайних аналізів крові і сечі, так як кількість інсуліну в кровоносній системі є непостійним, тобто норма цього ферменту може змінюватися. Ці зміни цілком нормальні, кількість інсуліну змінюється від надходження їжі в людський організм. В нормі цей показник може варіюватися в межах від 4 до 27 мкод/мл при здачі крові натще. Якщо при черговій перевірці крові показник інсуліну перевищить норму, то у людини починає розвиватися гиперинсулинизма.

    Симптоми явною інсулінорезистентності можна виявити самостійно, шляхом вимірювання області талії. Для цього потрібно взяти звичайний сантиметр, який використовується для виміру матерії, і виміряти власні стегна і область живота. Від отриманого обхвату талії віднімається цифра, що вказує на обхват стегон. Даний показник для чоловічої половини людства має бути в межах 1-1,1, а для жінок він прирівнюється до 1,8-1,9.

    Якщо отримана цифра буде більше передбаченої норми, то людина має всі симптоми ожиріння, тому йому загрожує в подальшому весь спектр ризику, пов’язаний з порушенням обміну речовин. Саме жирова тканина талії більш активна в плані метаболізму, так як крізь неї вивільняється більше всього жирних кислот. Ці речовини під впливом жирових відкладень не можуть блокувати процес інсулінорезистентності, печінка не виділяє тригліцериди в необхідній кількості, в результаті починає розвиватися захворювання під назвою атеросклероз.

    Чорний акантоз – це зміна відтінку шкірного покриву, також є видимим симптомом інсулінорезистентності. У цьому випадку шкіра не тільки змінює колір на більш темний, але і зморщується і стає шорсткою. Такі зміни найчастіше спостерігаються на певних ділянках тіла:

    • під молочними залозами;
    • на верхній частині хребта, особливо в районі шиї;
    • в районі пахвової западини.

    Якщо не виявити ранні причини інсулінорезистентності і не почати змінювати свій спосіб життя, то незабаром у хворого може розвинутися 2-й тип цукрового діабету. А це захворювання відноситься до дуже серйозним. Згідно зі статистикою, пацієнти з 2-м типом цукрового діабету помирають від серцево-судинних захворювань набагато частіше, ніж ті пацієнти, у яких не порушений обмін речовин.

    Лікування інсулінорезистентності

    В даний час, незважаючи на стрімко розвивається науку, ще не знайдено ефективного і цілеспрямованого лікування цієї недуги. Однак медичні фахівці продовжують проводити роботи в такому напрямку, працюють як над генетикою, так і над біологічними процесами. Знизити прогресію захворювання і навіть звести її на «немає» можна, якщо дотримуватися рекомендацій, які надають лікарі:

    • відмова від калорійної, вуглеводної їжі. У списку щоденних продуктів не повинно бути страв, приготованих з білого борошна, цукру в чистому вигляді, всіляких солодощів;
    • відмова від куріння;
    • більше часу потрібно проводити на свіжому повітрі;
    • приділяти не менше 30 хвилин щодня для фізичних вправ.

    З медикаментозних препаратів фахівці рекомендують проводити лікування інсулінорезистентності ліками під назвою Сиофор, Глюкофаж, Метформін. Зрозуміло, перед початком прийому потрібно відвідати лікаря, щоб він оглянув пацієнта і порекомендував відповідну дозування.

    Читайте також: Рекомендації фахівців про початковій стадії діабетичної стопи

    Як показали дослідження, найбільш ефективним засобом виявився препарат під назвою Метформін. При правильно підібраній дозі, лікарський препарат не впливає на дію інсуліну, тому людські тканини стають більш чутливими до сприйняття інсуліну. Після курсу терапії Метфомином пацієнти значною мірою знижували зайву вагу, їх артеріальний тиск приходило в норму, відновлював свою функцію ліпідний обмін.

    Максимальний прийом Метфомина не повинен перевищувати 700 мг, рекомендується застосовувати лікарський засіб три рази на день, після прийому їжі. При лікуванні пацієнтів необхідно контролювати рівень глюкози в крові, самостійно або при відвідуванні медичної лабораторії.

    Оцініть статтю
    Довідник корисних порад